- вичинювання
- —————————————————————————————вичи́нюванняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вичинювання — я, с. Дія за знач. вичинювати … Український тлумачний словник
квас — у, ч. 1) Кислуватий напій, що його готують із житнього хліба або житнього борошна з солодом. || Напій із фруктів, ягід або меду. || Кислий настій із буряків, якого вживають до борщу. •• Ше/вський квас розчин дубильної речовини для вичинювання… … Український тлумачний словник
таніди — ів, мн. Дубильні речовини, які одержують з дубильних рослин (дуб, каштан, ялина, береза тощо); водні розчини застосовують для вичинювання шкір … Український тлумачний словник
вичинка — (оброблювання сирої шкури для подальшого використання), вичинювання, чинення, чиньба … Словник синонімів української мови
ґарбарство — ва, с. Пт. Ремесло вичинювання шкір … Словник лемківскої говірки
ґарбник — ника, ч. Пр. Речовина, одержувана з кори дерев, що служить для вичинювання шкіри … Словник лемківскої говірки